Наприкінці навчального року в учительських чатах з’являється одне й те саме питання: скільки годин ще треба добрати й де їх швидко взяти. Хтось поспіхом реєструється на перший знайдений вебінар, хтось збирає сертифікати з випадкових марафонів і сподівається, що педрада їх зарахує.
Насправді система вибудувана логічно, і розібратися в ній варто один раз. Тоді замість грудневих перегонів з’являється спокійний річний план. Розберемо чинні вимоги, формати навчання та критерії, за якими варто перевіряти курс до реєстрації.
Вимоги до підвищення кваліфікації педагогів
Основний документ, який регулює цю сферу, — Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №800 від 21 серпня 2019 року. До нього періодично вносять зміни, тому актуальну редакцію варто перевіряти перед плануванням.
Головний орієнтир для вчителів закладів загальної середньої освіти — не менше 150 годин за п’ять років. Для педагогів дошкільних і позашкільних закладів обсяг встановлює засновник, але він не може бути меншим за 120 годин за той самий період.
Як розподіляти години
П’ятирічний обсяг не проходять одним блоком. Кожен педагог щороку складає власний план і подає пропозиції, а педагогічна рада затверджує річний план закладу.
| Категорія педагогів | Мінімальний обсяг | Період |
|---|---|---|
| Педагоги закладів загальної середньої освіти | 150 годин | 5 років |
| Педагоги професійної та фахової передвищої освіти | 150 годин | 5 років |
| Педагоги дошкільних закладів | від 120 годин | 5 років |
| Педагоги позашкільних закладів | від 120 годин | 5 років |
Рівномірний розподіл — приблизно 30 годин на рік — зручніший за спроби набрати все в останній рік перед атестацією. До того ж деякі форми навчання мають річні обмеження за обсягом зарахування.
Навчання, зроблене заради галочки в останній тиждень, лишає по собі папір. Заплановане заздалегідь — лишає навички.
Які форми навчання зараховуються
Курси в інституті післядипломної освіти давно перестали бути єдиним варіантом. Порядок передбачає ширший перелік способів набути потрібні години.
- інституційна форма: очна, заочна, дистанційна, мережева;
- дуальна, на робочому місці або на виробництві;
- участь у семінарах, вебінарах, тренінгах, майстер-класах;
- стажування в закладах освіти чи установах;
- участь у програмах академічної мобільності;
- самоосвіта, яка визнається педагогічною радою;
- проходження супервізії з обмеженням за річним обсягом.
Ключовий момент: не кожен пройдений вебінар автоматично перетворюється на години. Рішення про визнання результатів навчання, отриманого поза встановленими програмами, ухвалює педагогічна рада закладу.
Хто може проводити навчання
Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти чи його структурний підрозділ, наукова установа, інша юридична особа або фізична особа-підприємець, що провадить відповідну освітню діяльність.
Це означає, що вибір не обмежується державними інститутами післядипломної освіти. Громадські організації, приватні платформи й освітні проєкти теж мають право проводити такі програми.
Водночас нормативна база оновлюється: зокрема, передбачено запровадження єдиної державної системи обліку, куди вносять дані про суб’єктів, їхні програми та видані документи. Це має спростити перевірку сертифікатів. Чинні на момент вашого навчання правила варто уточнювати в адміністрації закладу.
Формати онлайн-навчання
Дистанційна форма для педагогів стала основною з практичних причин: вона не вимагає відриву від роботи й доступна незалежно від місця проживання.
Форматів усередині онлайну кілька, і вони помітно різняться навантаженням.
- Довгі програми на 30 і більше годин із модулями та підсумковим оцінюванням.
- Короткі курси на 6–16 годин під конкретну тему чи предмет.
- Живі вебінари з можливістю поставити питання лектору.
- Записані відеокурси з проходженням у власному темпі.
- Онлайн-конференції та педагогічні форуми з сертифікатами участі.
- Змішані програми з дистанційною теорією та очною практикою.
Для набору річного обсягу зручно комбінувати: одна ґрунтовна програма плюс кілька коротких курсів під конкретні потреби.
Що обирати під різні задачі
Якщо попереду атестація або підвищення категорії, розумніше брати ґрунтовну програму з профільної теми — вона виглядає вагоміше в атестаційних матеріалах.
Якщо потрібно закрити конкретну прогалину — наприклад, освоїти новий цифровий інструмент чи розібратися з інклюзивною освітою, — коротший тематичний курс дасть більше користі за менший час.
Для педагогів, які працюють з учнями за кордоном або в умовах нестабільного графіка, найзручніші асинхронні програми з відкритим доступом до матеріалів.
Де проходити навчання онлайн
Джерела умовно діляться на кілька груп, і кожна має свої переваги.
Державний сектор представлений інститутами післядипломної педагогічної освіти в кожній області та центрами професійного розвитку педагогічних працівників у громадах. Їхні програми найнадійніші з погляду зарахування.
Окремий пласт — національні освітні платформи та проєкти, які пропонують безкоштовні онлайн-курси з сертифікатом для вчителів. Тематика широка: методики, цифрові інструменти, психологічна підтримка учнів, інклюзія, безпека.
Третя група — приватні освітні платформи й видавництва навчальної літератури. Вони часто дають найактуальніші прикладні теми, але перед оплатою варто перевірити, чи зараховуються їхні документи.
Безкоштовні варіанти
Значна частина потрібних годин закривається без витрат. Курси громадських організацій, освітні ініціативи міжнародних фондів, вебінари методичних об’єднань і видавництв доступні відкрито.
Перевіряйте два моменти. Перший — чи видається документ із зазначенням кількості годин і реквізитів організатора. Другий — чи прийме педрада цей сертифікат: коротка розмова із заступником директора з навчальної роботи знімає питання заздалегідь.
Безкоштовне навчання не означає слабке. Воно означає лише те, що за нього заплатив хтось інший.
Як обрати якісний курс
Кількість пропозицій велика, тому фільтр потрібен. Кілька критеріїв відсіюють більшість слабких програм.
Дивіться на розгорнуту програму з переліком тем і годин. Формулювання «сучасні методики викладання, 30 годин» без розшифровки нічого не гарантує. Перевіряйте, хто веде курс: практикуючий педагог чи методист із досвідом виглядає переконливіше за анонімних експертів.
Звертайте увагу на наявність практичних завдань. Програма, яка складається лише з відеолекцій і тесту наприкінці, дасть години, але не змінить нічого в роботі з класом.
Окремо — дата створення матеріалів. У темах, пов’язаних зі змінами в освітньому законодавстві чи держстандартах, курс трирічної давності може бути частково застарілим.
Документи та їх зберігання
Після завершення програми ви отримуєте сертифікат або свідоцтво. У ньому мають бути зазначені назва програми, обсяг у годинах, дані суб’єкта підвищення кваліфікації, дата та реєстраційний номер.
Заведіть окрему папку — фізичну чи в хмарі — і складайте туди всі документи одразу після отримання. Через п’ять років відновити загублений сертифікат від онлайн-курсу буде складно.
Корисно також вести просту таблицю: дата, назва курсу, організатор, кількість годин. Перед атестацією такий облік економить кілька вечорів пошуку по пошті й месенджерах.
Планування на рік уперед
Найспокійніша стратегія — розписати навчання на початку навчального року, а не наприкінці. Подивіться, скільки годин уже набрано за поточний п’ятирічний цикл, порахуйте залишок і розділіть на роки, що лишилися.
Далі оберіть напрями. Логічно поєднувати три речі: обов’язкові теми, які визначає заклад; предметну методику вашої дисципліни; і те, що вам самим цікаво розвивати.
Останній компонент недооцінюють, а саме він рятує від вигорання. Курс, обраний за власним інтересом, проходиться до кінця значно частіше за призначений згори.
Підвищення кваліфікації перестає бути тягарем у момент, коли перетворюється на річний план замість грудневого авралу. Перевірте свій поточний баланс годин, уточніть вимоги в адміністрації закладу — і оберіть перший курс на найближчий місяць.
